Скелястий хребет Ключа. Каньйони, скелі, озера і то все на невеличкому хребті.
Хребет Ключа, попри свою близькість до відомих туристичних місць, таких як водоспад Кам'янка та Журавлине озеро, в інтернеті залишається досить таки білою плямою. Знайти точну прив'язку всіх скель на хребті разом з треком, чи хоча би фотографій в Гугл Мепс, чи, принаймі, нормальний опис маршруту, станом на 2016 рік було практично не можливо. Ну не кололись туристи і все! Тому якось на вихідних, ми - двоє вихованців "Ровені": я і Євген, та троє цікавих людей, бажаючих розвіятись: Павло, Людмила та Сергій , вирішили самотужки дослідити, що там і як. Звісно маршрут починався через вже відомі водоспад та озеро...
До кожної статті про мандри внизу ви знайдете GPS-трек і інтерактивну карту з клікабельними мітками.
 |
| Водоспад Кам'янка |
 |
| Криве дзеркало "Мертвого" озера |
Обійшовши озеро по колу, ми надибали стежку, марковану найкращим в світі маркування - кольоровим скотчем))) на захід від озера, і почали підйом.
 |
| Найбільша бойківська трембіта) |
Ліс все більше їжачився камінням та чималенькими брилами...
Поки справа ми не побачили першу скельну групу, яку шукали: Скелю "Орел".
 |
| Скеля "Орел" |
Скотч повів нас далі вверх і досить швидко ми вийшли до другого скельного комплексу - "Острів Пасхи".
 |
| Карпатська "кобра" |
 |
| "Острів Пасхи" |
Під скелями ми виявили стоянку, де запискою нас попросили не смітити і користуватися всіма благами там наявними. Там навіть була кава, цукор, посуд, тощо...
Після "Острова..." скотч закінчився і ми пішли навмання. Спочатку зійшли з відрогу на захід і спустились до струмка, з якого досить близько набирати воду, якщо табір біля скель.
 |
| 500! Як виявилось: зі Скель Довбуша до Східниці |
Рухаючись за маркерами на схід, невдовзі ми підійшли під вершину Ключа, а за нею ми побачили ось що:
Вирубка досягла вже вершини хребта, і це зі сторони нацпарку...
 | |
|
Ще кількасот метрів, і ми прийшли до меморіалу УСС. Перед ним, недалеко, є криниця, біля якої можна пообідати. Біля самого меморіалу ми побачили схему маршрутів в Бескидах. В інтернеті її немає, внизу також, а от на вершині хребта вона, напевно, найбільше в нагоді туристам(((
 | |
|
Далі ми вийшли на наступну після Ключа вершину і повернули на її південно-західний відріг в пошуках тектонічного розлому, досить швидко ми його знайшли, на правому схилі відрогу, правда, як виявилось пізніше, не той))) Але також цікавий:
Після оглядин каньйону ми вернулись до дороги, де наші шляхи розійшлись. Євген, Павло, Людмила та Сергій вернулись назад по 500 маршруту, а я залишився ночувати, та шукати загадковий "Стоунхендж" і Поляницьке озеро. Але мене на пів дня збив з пантелику знак:
Трохи моя вина, якби я звірився зі схемою маршрутів на тій таблі, то зорієнтувався б швидше, але ж схеми в туристів також немає. Але і стрілка на Кам'янку там криво прибита, вона швидше вказує донизу, а повинна - назад, звідки ми прийшли. Довго розповідати як я кілька годин ходив кругом гори, намагаючись звірити наявні дороги (а їх там багацько)з рельєфом на карті.
 |
| Вид на схід з вершини 940 Яворини - найвищої на хребті |
 |
| Вид з Яворини на хребет Лопати-Широкої |
Але тепер я тепер там орієнтуюсь досконало))). "Стоунхенджа" я таки не знайшов, наявні схеми, взяті з інтернету, мені не допомогли. Тому я повернувся дещо назад, на одну мальовничу галявину з водою неподалік, і вирішив побродити лісом в пошуках невідомо чого. Бувають такі моменти коли тебе інтуїтивно тягне. І я не помилився, але моєму здивуванню не було меж - бо я натрапив на справжній розлом
 |
| Каньйон-розлом |
 |
| Вхід в печеру "Пілігрим" |
Ледь помітна стежка від каньйону, вивела мене все ж до того горе-вказівника, та інтуїція, в присмерках, потягнула мене стежкою по хребту. І не дарма, через 200 метрів я побачив ще одні скелі
З них відкривався гарний краєвид на Труханів, а тепер досить, треба спати)
Ранок зустрів мене несамовитим співом пташок, а сонце заставило випозти з надміру теплого спальника
Ранок зустрів мене несамовитим співом пташок, а сонце заставило випозти з надміру теплого спальника
 |
| Моє бунгало) |
 |
| Галявина з лавкою |
 |
| Вершина, яку видно з любої точки Бескидів |
Дорогою до Труханова дуже мальовничі камені
 |
| Скелі Довбуша з вершини Тирси |
 |
| Труханів і Синєвидненська улоговина |
 |
| На вершині Тирси |
Тепер це бачте озеро Наталі, в честь дружини маркувальника, чи що))) Але дорога прочищена, після вчорашніх дебрів це просто чудесно...
 |
| Стара дорога мощена колодами - знайти таке страшенна рідкість |
 |
| Поляницьке (Дике, Безіменне, Наталії)) озеро |
Озеро прекрасне))) Далі я спустився в Труханів, де мене пригостили ябком) та вчетверте в житті підвезла жінка). Вдале закінчення вдалої подорожі...
Хто йшов тільки на день, ті мали джіпіеса і записали трек:
Координати основних точок:
1. Скеля Орел 49°02'36.5"N 23°34'26.2"E
2. Острів Пасхи 49°02'42.5"N 23°34'28.4"E
3. Псевдоканьйон 49°02'13.2"N 23°36'54.3"E
1. Скеля Орел 49°02'36.5"N 23°34'26.2"E
2. Острів Пасхи 49°02'42.5"N 23°34'28.4"E
3. Псевдоканьйон 49°02'13.2"N 23°36'54.3"E
А далі я подаю координати того що бачив я, але взяті не з джіпіеса, а просто тицьнуті на Гугл Мепс, географ з мене непоганий, зі знімками працюю часто, тому надіюсь розбіжність не більше 20-30 метрів)))
4. Справжній каньйон 49.0338, 23.61266
5. Криво прибитий вказівник 49.036656, 23.619194
6. Скелі на хребті 49.033308, 23.622670
7. Галявина з лавкою 49.033392, 23.617219
8. Струмок біля галявини 49.032112, 23.618292
9. Вказівник на озеро 49.030155, 23.633201
10. Поляницьке озеро 49.025040, 23.633810
11. Вершина Тирси
А також, віднедавна всі статті про подорожі комплектуються інтерактивною картою. Всі мітки на карті клікабельні.
11. Вершина Тирси
А також, віднедавна всі статті про подорожі комплектуються інтерактивною картою. Всі мітки на карті клікабельні.
Також ви легко можете завантажити GPS-трек у форматі GPX з мого GoogleDrive за посиланням тут.
Пам'ятайте одне - своє сміття ви забираєте з собою, щоб не зас....ти цей ще поки досить дикий куточок Бескидів.
Comments
Post a Comment